призвичаювати

-юю, -юєш, недок., призвича́їти, -а́ю, -а́їш і рідко призви́чити, -чу, -чиш, док., перех.

1) Намагатися робити що-небудь звичним для когось. || до кого. Знайомити ближче з ким-небудь, привчати до спілкування з кимсь. || Виробляти готовність до сприйняття чогось несподіваного, небезпечного, неприємного і т. ін. || Пристосовувати до нових умов, середовища, обставин кого-, що-небудь.

2) Виробляти яку-небудь звичку в когось. || Виробляти навички, вміння виконувати яку-небудь роботу, займатися якоюсь справою, навчати чого-небудь.

3) Спричиняти вироблення певних поглядів, рис характеру, поведінки і т. ін.